в означеннях
Тлумачення, значення слова «ладан»:

ЛА́ДАН, у, чол. Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання релігійних обрядів. Кинулася Настя хату прибрати і сіни упорати, а Наум засвітив свічечку і ладаном покурив (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 85); У напівтемній церкві вогко, пахне пліснявиною, ладаном і воском (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 219).
Дбати про ладан і (та) домовину, заст. — готуватися до смерті. — Пху на тебе, сатано! Тобі час би вже про домовину та ладан дбати, а він тобі он що! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 221); [І] ладаном не викуриш кого — ніяк не можна позбутися когось. Та часом і свій брат запорожець, як було убереться в хату, то й ладаном не викуриш (Панас Мирний, I, 1949, 183); На ладан дихати — бути близьким до смерті. [Мотря:] На ладан дихаю, мабуть, скоро здохну (Марко Кропивницький, II, 1958, 360); Як чорт [нечистий] від ладану тікати (втекти) від кого—чого — всіляко уникати кого-, чого-небудь. Весілля — Клим мій там, Клим бенкет носом знає, А діло? Клим, як чорт від ладану тікає (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 136); Як чорт (дідько) ладану боятися кого, чого — дуже боятися кого-, чого-небудь. Коли б її змалечку привчили шанувати труд,.. вона б не боялась, як чорт ладану, ні села, ні робітничого селища (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 433.

Коментарі (0)