Словник української мови

ЛАДНИЙ 1, а, е, розм.

1. Те саме, що гарний 1; красивий (про зовнішні ознаки). Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити (Павло Чубинський, V, 1874, 143); Оглянувши Мотронку, Милорадович похвалив її: — Дуже ладна дівчина (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 42);
//  Сонячний, погідний. — Ладний деньок буде завтра, — промовила Лесиха (Іван Франко, I, 1955, 63);
//  Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. — Управа каже, щоб на курси учителям грошви дали. — То й дать.. Се діло ладне (Панас Мирний, I, 1955, 289).

2. Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. Була се дівчина. Мужицький ладний вкривав ї [її] стрій (Іван Франко, XIII, 1954, 53); — Ладна робота! Ти у мене, Матвію, на всі руки майстер (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 388);
//  Вдало, зі смаком підібраний. — Син говорив мені, що у вас ладна бібліотека (Петро Колесник, Терен.., 1959, 47).

3. Діловитий (у 1 знач.), вправний (див. вправний 1). Ладний господар.

4. Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою; лагідний, ніжний. — Так я тобі й повірю. Всі ви майстри на ладні слова (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 11).

5. Злагоджений, гармонійний (у 2 знач.). Потоцький любував з пригорку за ладним, огрядним рухом могутньої піхоти (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 37); З вікон аудиторій університету.. звучав ладний, суголосний хор юних голосів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 70).

ЛАДНИЙ 2, ладен, дна, дне, на що, до чого або з інфін., присудк. сл. Схильний, охочий що-небудь робити. Дівчата, ладні на такі штуки, побігли на город і принесли два здорові гарбузи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 25); Пораділи [учні], що вчителька самих у хаті лишила, то зараз і хату ладні перевернути! (Степан Васильченко, I, 1959, 121); Ладний був до господарства її Стефан. Мав золоті руки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 10);
//  Готовий до певних учинків; згоден на певну дію, стан. Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний згук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177); Ремінець муляв худе рамено молодого інженера, але він заради друга ладен був знести і не такі страждання (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 155).