ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ладувати 2. Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (Літературна газета, 1.I 1948, 2).
ЛАДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до ладувати 2. Назустріч нам без кінця і краю йшли підводи, ладовані качанами (Літературна газета, 1.I 1948, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 435.