в означеннях
Тлумачення, значення слова «ладити»:

ЛАДИТИ, джу, диш, недок.

1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді; дружити (у 1 знач.). Не ладила вона з Павлом Дніпровським — той любив бурчати на неї (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 27); Завжди він умів з людьми ладити (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82).

2. перех., розм. Те саме, що лагодити 1. Ой зацвіла калинонька в лузі, Вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, Чи до дівчини на зальоти іти? (Павло Чубинський, V, 1874, 377); Клопоталися чоловіки у тому саду: пісок возили, східці по згір'ю направляли та місточки через рівчаки ладили (Марко Вовчок, I, 1955, 145).

3. перех., розм. Те саме, що готувати 1; лагодити (у 3 знач.). [Гомін серед молоді:] Музики йдуть! Музики! Ладьте місце для музик! (Іван Франко, IX, 1952, 121); Кулеметники зняли чохли з кулеметів і ладили стрічки (Юрій Яновський, I, 1958, 143); Стали похорон ладити. От уже й домовину принесли новеньку, всипали квітками пахучими (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Данкевич пішов скорою ходою додому. Застав тещу при тім, як ладила підвечірок (Осип Маковей, Вибр., 1954, 282);
//  Організовувати, збирати, доводити до стану готовності. Не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина (Максим Рильський, III, 1961, 145);
//  Наперед визначати; намічати (у 2 знач.). — Не таку йому жінку ладять Кіндрат Дорофійович і Домна Федорівна (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 59);
//  Заготовляти. Докія ладила вже для неї рушники, постіль (Ольга Кобилянська, II, 1956, 13).

4. перех. Те саме, що налагоджувати 4; ладнати (у 7 знач.), настроювати (у 1 знач.). Взяв він ліру, довго ладив, І здавалося, що рад Був щось звати із давнини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 351).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 434.

Коментарі (0)