в означеннях
Тлумачення, значення слова «ланцюжок»:

ЛАНЦЮЖО́К, жка, чол.

1. Зменш. до ланцюг 1. Що за чудесна була [люлька]! Корінькова, з кришечкою і з мідним ланцюжком (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399); [Бебех:] Не сьогодні так завтра приведемо Гаркушу до пані Марусі, як цуцика на ланцюжку (Олекса Стороженко, I, 1957, 296); Високо над землею пролітали журавлі, потім замайорів ланцюжок диких гусей (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 22).

2. перен. Прикраса з паперу, в'язання з ниток і т. ін., що має вигляд ряду з'єднаних між собою кілець. Французькі каламбури, коротенькі розмови, ексцентричні афоризми.. чіплялись одно до одного, мов кільця на ланцюжку з барвистого паперу (Леся Українка, III, 1952, 617); Ланцюжок — основа будь-якого візерунка. Навчившись швидко вив'язувати його і добившись рівних і чітких за формою петель, можна приступати до побудови.. візерунка (В'язання крючком, 1957, 12).

3. у знач. присл. ланцюжком. Один за одним. Ланцюжком іде група бійців (Юрій Яновський, IV, 1959, 238); Зрідженими хвилястими ланцюжками вороги збігали на горби, зникали у видолинках (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 147); Йшли рідким ланцюжком у великому сосновому лісі (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 16).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 446.

Коментарі (0)