в означеннях
Тлумачення, значення слова «лапка»:

ЛА́ПКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до лапа 1—4. Он під постіллю муркає [кіт] та так гарно простягає лапку до клубочка з ниткою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); Літо квітує, лапками бджоли Гречок колишуть білі моря (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 125); Ганна, відламавши ялинову лапку, встигла тільки нагнутися, щоб зчистити з чобіт налиплу грязюку, як раптом несподівано розітнувся новий оглушливий постріл (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 206); До віконечка.. тулилась молоба вишня, занизана набухлими лапками бруньок (Михайло Стельмах, I, 1962, 206); Відхиленню ножа у вертикальній площині [жатки] запобігають притискні лапки (Зернові комбайни, 1957, 96);
//  Відбитки, сліди живих істот, звичайно дрібних. На килимі були виткані не квітки, а якісь.. червоні та білі латки, а кругом їх замість листя вились якісь ніби курячі та гусячі лапки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 15).
Гусяча (рідко гусина) лапка (Potentilla anserina, L.) — багаторічний бур'ян з жовтими квітками і стеблом, яке стелиться по землі. [Пастух:] Я навіть на прогалині фіалку одну знайшов і гусячі лапки (Леся Українка, II, 1951, 200); Голубі сніжинки пролітали, Мерзла і лунка була дорога, Тільки часом десь — льодок розталий І гусина лапка біля нього (Максим Рильський, I, 1956, 178); Котяча лапка див. котячий.
Зложити лапки — стати смирним, боязким, злякатися кого-небудь. Фашист у селі кури ловив, партизани піймали — він і лапки зложив (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 419); Покласти лапки — втратити пильність, стати необачно довірливим. — І як-таки повірити такому волоцюзі?! Прийшов — чорт його зна й відки, сказавсь — біс його зна й ким; а ми — на тобі, та цить! — і лапки поклали... (Панас Мирний, I, 1949, 134); [Василина:] Не роби так, як, буває, інші, що тільки парубок моргне їй, вона вже й лапки покладе (Степан Васильченко, III, 1960, 59); Скакати (служити, стояти, ходити і т. ін.) на задніх лапках: а) підтримувати тулуб у вертикальному положенні (про чотириногих тварин). — Я [Цуцик] те роблю, чого ти не зумієш: На задніх лапках я по-вченому служу (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 116); б) (перед ким) прислуговуватися кому-небудь, підлещуватися до когось. Як виставимо свої драми, .. то будуть тоді наші «генії» перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка, V, 1956, 184); Хатка на курячій лапці див. курячий.

2. звичайно мн. Шкурки, хутро з лан тварини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 448.

Коментарі (0)