в означеннях
Тлумачення, значення слова «ласка»:

ЛАСКА 1, и, жін.

1. Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь. — Спасибі тобі, дочко, за твою ласку, як до його, так і до мене (Панас Мирний, I, 1949, 360); Йому потрібне її втішне слово й дружня ласка (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 144); Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 34).
Будь ласка; Коли (як, якщо) [буде] [твоя, ваша і т. ін.] ласка; З ласки вашої (твоєї і т. ін.) — чемне звертання при проханні або згоді на що-небудь. — Збудіть мені, будь ласка, Чіпку (Панас Мирний, I, 1949, 278); — Сестро! — каже брат, — коли твоя ласка, позич мені грошей! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); Пишіть до мене, як буде ласка (Тарас Шевченко, VI, 1957, 197); — Якщо твоя дівоча ласка, принеси старому чим горло промочити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 62); — На це я пристаю, — коли ваша така ласка, — тихо промовив Улас (Нечуй-Левицький, III, 1956, 303); Напишіть мені з ласки своєї вичерпуючий лист і дуже вибачайте, що я своїми приватними справами Вам не даю чистого спокою (Василь Стефаник, III, 1954, 252); [Крицький:] То викличте мені, з ласки вашої, Любов Олександрівну на хвилинку (Леся Українка, II, 1951, 16); Здаватися (здатися) на ласку кого, чию: а) підкорятися кому-небудь. [Антоніо:] Бракує слів, щоб гідно відповісти... Здаюсь на вашу ласку, мій магістре (Леся Українка, III, 1952, 112); б) здаватися в полон. Печеніги не втекли й від меча князя Святослава. Він зустрів їх орду, ..почав з нею рать, і печеніги одразу дали спини, їхній каган Куря здався на ласку князя Святослава (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 427).

2. у знач. присл. ласкою: а) ласкаво, привітно. Хазяїн коло його спершу миром та ласкою, показує й розказує — як і що, й коли робити... (Панас Мирний, I, 1949, 148); б) з доброї волі. — Ні, Тимофію! Коли так... Не даєш ласкою, оддаси силою! (Панас Мирний, ї, 1949, 315).

3. Милування, пестощі як вияв ніжності й любові. За один її цілунок, Най горю сто тисяч літ! За любов її і ласку Дам я небо, рай, весь світ (Іван Франко, XI, 1952, 45); Припадав [Тихін], питався — чого вона плаче? А як вона скаже? Хіба вона знає? Тільки ще дужче плакала й під ласками його сама його голубила (Андрій Головко, II, 1957, 153);  * У порівняннях. Вітер назустріч такий, як дівоча ласка (Олесь Гончар, II, 1959, 45).

4. Те саме, що послуга. — Зробіте ласку, дядечку, велику, Не жалуйте дерев старих, Візьміть та вирубайте їх (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 72); Ви зробили б мені велику приємність і ласку, коли б прислали своє поличчя (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 219); Софія сиділа гордо і посеред розмови давала зрозуміти, що скоріш вона робить ласку князеві, ніж він їй (Леся Українка, III, 1952, 505);
//  Увага до кого-небудь. Свати почали в хату навертатись. Старі дякують за ласку, частують, а дочки не змовляють (Марко Вовчок, I, 1955, 21);
//  заст. Милість, благодіяння (у відношенні до залежних). — Я панською Ласкою багатий (Тарас Шевченко, I, 1951, 90); М. Коцюбинський підкреслює, що в скрутному становищі селянам годі чекати якоїсь ласки від бога (Радянське літературознавство, З, 1957, 118).
Бути (лишатися і т. ін.) на чиїй ласці — жити у кого-небудь із милості. Сиротою на ласці родичів лишилася [Люба] (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 24); Запобігати ласки — добиватися прихильності, милості. О. Артемій був зовсім самостійним чоловіком, хоч і запобігав ласки в княгині, як значної особи (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 60); Було в його таке господарство, що люди приходили в його ласки, помочі запобігати (Борис Грінченко, I, 1963, 403); З ласки: а) користуючись чиєю-небудь милістю. Я згадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сім'ї з ласки (Марко Вовчок, I, 1955, 198); б) роблячи милість кому-небудь. Зоня таки не забуває ніколи, що вона «велика», і тільки «з ласки» товаришує з «малою» Юзею (Леся Українка, III, 1952, 656); З ласки кого, чиєї — завдяки кому-небудь, за допомогою когось. Пані Лександрі скортіло побачити Тодоську. З ласки знайомих здобула собі пропуск у тюрму і пішла (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 85); Цигарку запаливши, що ввійшла В історію, з кореспондентів ласки, Оповідати ввечері він любить Про сутички, про будні бойові (Максим Рильський, Мости, 1948, 91); Може, ваша ласка; Не ласка — чи не бажаєте? [Олімпіада Іванівна:] Панове, може, ваша ласка закусити. Любочко, проси! (Леся Українка, II, 1951, 14); — Ви варті пасовиська, ви варті ліса? А торби жебрацької не ласка? (Іван Франко, II, 1950, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 449.

Коментарі (0)

ЛАСКА 2, и, жін. Невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом. — Є такий малесенький хижак, що зветься ласка. Або ще називають її у нас часом — ласочка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 173);  * У порівняннях. Поза ним, як ласка, тихо підкралася Саня і з-за плечей до книжечки тієї зазирнула (Іван Ле, Мої листи, 1945, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 450.

Коментарі (0)