в означеннях
Тлумачення, значення слова «ласий»:

ЛА́СИЙ, а, е.

1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний. Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Борис Грінченко, I, 1963, 361); Гриб туркоче: «Я такий, Що прибавиш сала — І вечеря буде ласа, Краща каші, Ліпша м'яса» (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 85);
//  у знач. ім. ласе, сого, сер. Що-небудь дуже смачне. Де їсться смачно, там і п'ється, Од земляків я так чував; На ласеє куток найдеться, Еней з своїми не дрімав (Іван Котляревський, I, 1952, 206).

2. перен., розм. Дуже принадний, спокусливий. Так жахаються [пани] смерті наглої: Жаль їм злинути з світу ласого, Від утіх-розкош — в ніч беззоряну (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 169); Люди добрі, помагайте, Заберіть од мене касу! ..А мені вже службу дайте Не таку занадто ласу (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 295).
Ласий шматок (шматочок, кусок, кусочок) — про кого-небудь принадного, щось спокусливе. [Залеський:] А ласий шматочок! Хоч хлопська душа, а гарна, .. як намальована (Вадим Собко, П'єси, 1958, 53); Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 17).

3. Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного. Ніхто не бачив, тільки зорі, Як ласий кум і шустрая кума Через садок попхались крадькома (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 107); У хлопця завжди лежала в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе — не сказати! (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 42);
//  перен. Який виражає жадобу; жадібний. Савка дивився ласими очима на полотно, що майже сріблом блищало біллю проти сонця (Ольга Кобилянська, III, 1956, 472); Юзеф Крапивницький обходив свої конюшні, корівники та вівчарні і ласим оком оглядав нагарбане в людей добро (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 25).

4. перен., до кого—чого, на кого—що. Який має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь; охочий до чогось. — До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (Василь Стефаник, I, 1949, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 449.

Коментарі (0)