в означеннях
Тлумачення, значення слова «латати»:

ЛАТАТИ 1, аю, аєш, недок., перех.

1. Лагодити, пришиваючи латки. Кайдашиха тільки хату замела та й сіла коло вікна старі сорочки латать (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285); Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Андрій Головко, II, 1957, 575); На розі вулиці моєї У голубому рундуку Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118);
//  Лагодити, усуваючи пошкодження в чому-небудь. І не їсть [козацтво], і не спить, Пильно варту держить Та у стінах пробої латає (Іван Манжура, Тв., 1955, 81); Люди вбрали городину, позасівали шматки поля, підорюють наділені ниви, а хто снопами околоту обставляє стіни хат.. і латає стріхи (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 209);  * Образно. Не було [в Галичині] ані репертуару, котрий приходилось наскоро латати, перелицьовувати та перекладати з чужих мов, ані акторів (Іван Франко, XVI, 1955, 244).
Латати діру (діри) див. діра.

2. перен., розм. Карати биттям. [Недоросток:] Та було б тобі, моя нене, довгий батіг брати, та щоранку, щовечора, як Сидорову козу, латати, та змалечку оті норови з мене виганяти... (Степан Васильченко, III, 1960, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 453.

Коментарі (0)

ЛАТАТИ 2, аю, аєш, недок., перех., діал. Латувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 453.

Коментарі (0)