в означеннях
Тлумачення, значення слова «лава»:

ЛАВА 1, и, жін.

1. Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді — прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Номис, 1864, № 11939); Хата простора, чиста: кругом стін липові лави (Панас Мирний, I, 1949, 330); В саду кипіла робота — чистили алеї, пушили грядки, понівечені за зиму дощані халабудки, лави (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 368);
//  Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а також кладуть багаж; полиця. У вагоні ще попросторішало. Звільнилась горішня лава — зайняли для Гайового (Андрій Головко, II, 1957, 439).
Знаходити (знайти) сокиру під лавою див. сокира; Кинути під лаву що — викинути що-небудь як непотрібне; занедбати, забути. А що на вас вони скажуть? Знаю вашу славу! Поглузують, покепкують Та й кинуть під лаву (Тарас Шевченко, I, 1951, 76); Коли (як) покладуть на лаву — після смерті. [Дудар:] Га? Я лежатиму? (Підводиться). [Голос:] Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді (Іван Микитенко, I, 1957, 28); Лягти на лаву — померти: Посадити на лаву підсудних — передати на розгляд суду; Потрапити (сісти і т. ін.) на лаву підсудних; Опинитися на лаві підсудних — потрапити під суд. Натрапила [Клавда] на таких шахраїв, що якби.. не зупинилась, могла б опинитися на лаві підсудних (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 454); Сидіти (бути) на лаві підсудних (обвинувачених) — бути підсудним. Галан мав нагоду спостерігати головних німецько-фашистських воєнних злочинців, що сиділи на лаві підсудних (Історія української літератури, II, 1956, 295);  * У порівняннях. Я сидів, наче на лаві обвинувачених (Леся Українка, III, 1952, 688).

2. Похилий стіл із прикріпленим до нього сидінням, за яким працюють учні, студенти; парта. Шкільна лава; Студентська лава.
Із (зі) шкільної (студентської) лави: а) з часу навчання в школі (у вузі). Товариш із шкільної лави; б) відразу після закінчення школи (вузу). З шкільної лави світлим, ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6); На шкільній (студентській) лаві — під час навчання в школі (у вузі). Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося.. проектів! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 222).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 428.

Коментарі (0)

ЛАВА 2, и, жін.

1. Спосіб шикування, коли люди стоять один біля одного в лінію; шеренга, ряд. У дві лави задніпрянці 3 москалями стали Аж за милю — меж лавами Понесли клейноди (Тарас Шевченко, I, 1951, 269); Привели їх [рекрутів] до кам'яниці довгої-довгої, облупаної, чорної. Построїли в лаву перед кам'яницею (Панас Мирний, I, 1949, 221); Друзі шикуються в лави, Струмом команда пройшла (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 30);
//  Велика кількість щільно розташованих предметів. На нивах.., збившись стеблинами в густу лаву, подекуди стоять самотою клапті недокошеної пшениці (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 64);
//  у знач. присл. лавою. Суцільною масою. Понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 137); Весь натовп пішов лавою до дверей (Юрій Яновський, IV, 1959, 30).
Бути в перших лавах кого і без додатка — бути попереду, першим у якихось діях, бути найактивнішим серед інших. — Зрозуміло. Хочеш бути, Романе, в перших лавах оборонців країни (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 10); Як і на фронті, в навчанні у перших лавах буду (Сергій Воскрекасенко, Поезії, 1951, 79).

2. Бойовий лад у війську (переважно кінноті), розгорнений для атаки. Прокотився наказ: негайно розгорнутися в бойові лави (Олесь Гончар, I, 1954, 309); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 9);
//  у знач. присл. лавою (лавами). Ладом, установленим для атаки;
//  Військовий підрозділ, вишикуваний у такий спосіб для атаки. Мов рої ті гулкі, Де і брались полки, Уставала за лавою лава (Іван Манжура, Тв., 1955, 80); Він летів попереду кінної лави.. А за ним сила-силенна вершників (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 230).
Змикати (зімкнути) лави див. змикати.

3. перев. мн. Сукупність осіб, об'єднаних певними стосунками, організацією тощо. Із наших лав прийшли вожді, Що, як і ми, зросли з нуждою (Володимир Сосюра, I, 1957, 466); Нове життя формувало письменників.. Вони частково виходили з лав письменників старшого покоління, але поруч з ними весь час з'являлись нові автори (Вітчизна, 5, 1956, 136).
 Вступати (вступити) до лав (в лави) чого і з означ. — ставати членом якоїсь організації, об'єднання. Михась пройшов сувору школу, та твердо йшов крізь років дим, вступив у лави комсомолу, став активістом молодим (Володимир Сосюра, II, 1958, 436); Іти (ставати) до лав армії — іти до армії, ставати солдатом; Приймати (прийняти) до лав чого і з означ. — робити когось членом певної організації, об'єднання. Сашко написав так: «..Прошу прийняти мене до лав комсомолу» (Семен Журахович, Даша, 1961, 35).

4. У феодальній Польщі й на Україні до середини XIX ст. — колегія суддів, що розглядала кримінальні справи. В ряді міст, крім ради, була і друга колегія — лава, що складалася з обраних довічно міщан-лавників і відала судом у кримінальних справах (Історія УРСР, I, 1953, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 429.

Коментарі (0)

ЛАВА 3, и, жін. Вибій у шахті із суцільною системою розробки вугільного чи інших пластів корисних копалин. Шахтареві слава, коли багато вугілля дає лава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 344); Тепер, при наявності комбайнів і високопродуктивних скребкових конвейєрів, середня довжина багатьох лав у Донбасі становить 150 м і більше (Гірнича промисловість.., 1957, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 429.

Коментарі (0)

ЛАВА 4, и, жін.

1. Розплавлена силікатна маса, що виливається на земну поверхню під час вибуху вулкана. З вікна видно Везувій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270); Коли розплавлена магма досягає поверхні землі, вона виливається у вигляді лави (Наука і життя, 8, 1958, 22);  * У порівняннях. Й як далеко гляне око, Розливається широко Кров гаряча, мов з вулкану Лава, серед урагану (Іван Франко, XIII, 1954, 392).

2. кого, чого і з означ., перен. Велика кількість кого-, чого-небудь, що навально, нестримно рухається суцільною масою. Водяна лава перевалюється через бетонний водозлив відбудованої греблі (Радянська Україна, 5.V 1946, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 429.

Коментарі (0)