в означеннях
Тлумачення, значення слова «лавр»:

ЛАВР, а, чол.

1. (Laurus). Південне вічнозелене дерево або кущ, висушене листя якого вживають як приправу до страви. Орішник широко повис; Черешні з лаврами сплелися; Сяга до неба кипарис (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 233);
//  Висушене листя такого дерева. Ярина.. принесла.. казанок, у якому булькотіла юшка, миску з сочивом. У світлиці запахло лавром, .. перцем (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 31).

2. перев. мн. Вінок, гілка цього дерева як символ нагороди, перемоги. — Поети, мов діти, їм милі тріумфи, і лаври, і квіти, І вабить їм очі великая слава (Леся Українка, I, 1951, 111); Зустрічайте його [А. Бучму] ви литаврами. Він сьогодні закиданий квітами, він сьогодні увінчаний лаврами (Павло Тичина, II, 1957, 37);
//  тільки мн., перен. Про успіх, славу, визнання. Не заздрю лаврам писак І прилизаним трубадурам (Василь Еллан, I, 1958, 169); Ще більше хотіла б Софія і взагалі не бути ніде похованою, якось обминути їхні ідіотські склепи і поносити лаври святої ще за життя (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 132).
Добувати (добути, здобувати, здобути і т. ін.) лаврів (лаври) — досягати успіху, визнання і т. ін. — Я буду давати концерти на фортепіані.. Добудемо собі лаврів (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 185); При недавніх виборах.. він.. здобув собі нові лаври (Іван Франко, III, 1950, 248); Лаври Герострата — ганебна, сумна слава; Лаври чиї не дають спати кому — хтось заздрить чиїм-небудь успіхам; Пожинати лаври — користуватися наслідками чого-небудь. Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (Степан Васильченко, I, 1959, 347); Спочивати (спочити) на лаврах — заспокоюватися на досягнутому. Драма художника Сагайдака виникає тому, що художник непомітно для себе, спочивши на лаврах минулих звершень, загруз у самозакоханості (Літературна газета, 11.III 1959, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 430.

Коментарі (0)