в означеннях
Тлумачення, значення слова «лебедіти»:

ЛЕБЕДІТИ, джу, диш, недок., діал.

1. Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). Дивився [Семен] у вікна, і причувалося йому, як діти лебеділи: — Тату! Сцо нам ви плинесли з міста?.. (Мирослав Ірчан, II, 1958, 314);
//  Говорити незв'язно, нерозбірливо; белькотати. — Да-да-да!.. — лебедів зовсім розварений інспектор, усідаючись на бричку (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 107);
//  Звертатися до кого-небудь ласкавими, ніжними словами. Ержі незабаром прокинулась і заплакала. Маргіт тривожно нахилилась над нею, щось ласкаво лебеділа до немовляти (Олесь Гончар, Новели, 1954, 55);  * Образно. Смеречина шуміла легоньким [легеньким] шумом і нашіптувала.., що сеї ночі буде їх любість обіймати, і на ручках заколисувати, і над личком лебедіти (Марко Черемшина, Тв., 1960, 49).

2. Настирливо або слізно просити; жалібно молити. — Змилуйтеся, даруйте життє [життя] що я вам винен?.. — лебедів хлопчина, коли Сенько ухватив його за ковнір сорочки і підняв праву руку над його головою (Іван Франко, VIII, 1952, 190); З усіх боків тяглися до нього старці: сліпі, безногі — гугняво лебеділи милостині (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16).

3. Співати, наспівувати (звичайно жалібні мелодії). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 457.

Коментарі (0)