в означеннях
Тлумачення, значення слова «ледь»:

ЛЕДЬ.

1. присл. Те саме, що ледве 1—3. Оксані подих перехопило. Ледь стримуючи хвилювання, вона здвигнула плечима (Андрій Головко, I, 1957, 114); Парубок наче недбалою ходою підходить до Марти і Фесюкового Гната, ледь витискує з себе «добривечір» і прямує далі (Михайло Стельмах, II, 1962, 340); Від Дніпра ледь повівав теплий низовий вітер (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 7); [Порфирій:] А годочків скільки? [Ів. Товстоліс:] Ну, небагато. Ледь за сорок (Іван Кочерга, II, 1956, 279).

2. у знач. спол. Те саме, що ледве 5. Ледь облетів з нього [жита] ніжно-золотий пил цвітіння, і колос уже тужавіє й дзвенить налитим зерном, похитуючись на гнучкому стеблі (Іван Микитенко, II, 1957, 396).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 468.

Коментарі (0)