в означеннях
Тлумачення, значення слова «легко»:

ЛЕГКО, присл.

1. Без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль. Легко, мов пірце яке, несуть [коні] здорову каруцу поміж очеретяними тинами вузької вулиці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Не зминав [Мокеїч] перед ярмарковими багачами — самі вони зминали перед ним. Де проходив широкоплечий Мокеїч, там уже легко міг протиснутись і сухорлявий, жилавий Цимбал (Олесь Гончар, I, 1959, 39);
//  З плавними переходами; граціозно (ходити, танцювати і т. ін.). Кінь гуцульський тут господар повний.. Як безпечно, легко, делікатно Він по стежці йде, на п'ядь широкій, Над такими дебрями, що в тебе Дух захапує (Іван Франко, XIII, 1954, 331); Він підбіг до краю покрівлі і скочив униз зручно і легко, як кіт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Із груби на лаву кіт — очі, як дві жарини, а ступає легко-легко... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 20);
//  Без помітної дії ваги. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю і засипав Соломію (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Його руки замиготіли над стіною так швидко, наче він не цеглу клав, а грав на цимбалах. Цеглини лягали рівно, легко, ніби з власної волі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24).

2. Не зустрічаючи перешкод; плавно. Його займали хмари.. Радісно й легко пливли веселі громади в білих та синіх серпанках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 212); Дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 340); Мчать сани легко й весело, без скрипу (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 130).

3. Без ускладнення; просто. — Потрапити, скажу вам, не зовсім легко туди [в Америку]: найтяжче — перейти біля Кутно російський кордон (Михайло Стельмах, I, 1962, 197);
//  Без великого розумового напруження. Драма — цікаво написана, легко читається... (Панас Мирний, V, 1955, 423); Навчання давалося мені легко (Олександр Довженко, I, 1958, 12); Легко, без напруження, Тарас пише рідною своєю мовою (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 86);
//  Досить вільно, природно, невимушено (розмовляти, спілкуватись і т. ін.). Про що з ним не заведи розмову — так легко, так любо з ним говорити (Панас Мирний, III, 1954, 191); Живу я в хаті з п. Ольгою, тим часом ми одна одній не заважаєм, — з нею легко жити (Леся Українка, V, 1956, 337); Ступакова застала дівчину за роботою.. Вони легко розговорилися (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 55).

4. З малою інтенсивністю; ледве помітно; не сильно. Причалює шаланда, легко пошарудівши об камінь бортом (Юрій Яновський, II, 1958, 46); Нема нічого в людській діяльності, де не справився б Василь, легко при цьому посміхаючись дідовою посмішкою (Олександр Довженко, I, 1958, 88); Пальці його продовжували легко тремтіти і над бровами виступив піт (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 56);
//  Без можливих ускладнень; незагрозливо, виліковно. — Якщо тебе легко поранило, все рівно ведеш вогонь. Зрозумів? (Олесь Гончар, III, 1959, 344);
//  Те саме, що злегка. Однорічна рослина [нагідка].., галузиста, часто від самого низу, легко опушена, трохи липка (Лікарські рослини.., 1958, 38).

5. з інфін. Про реальну можливість чого-небудь. Колонка стояла на горбику, тут було слизько, розлита вода позамерзала, легко було впасти (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 9); У цих міжгір'ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Олесь Гончар, III, 1959, 98).
Легко лежить — про те, що не дуже стережуть, ховають. Як же випадав коли такий нещасний день, що.. в самого ні крихти хліба, ..не гріх тоді й підняти, що легко лежить!.. (Панас Мирний, I, 1949, 263); Легко сказати — заперечення у відповідь на пропозицію зробити що-небудь важке. Для нас зараз найголовніше — твердо, не гарячкуючи, визначити її [невдачі] причину. — Легко сказати — визначити, — ..відповів Андрій, — це ж і є найважче (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 50).

6. Без напруження, вільно. Твердий сніг рипить під ногами в Семена, легко дихати йому на цьому холодному роздоллі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 110); Дихалося легко, привільно (Олесь Донченко, V, 1957, 472);
//  З полегшенням. — Берег! — легко зітхнула моя сусідка, побачивши сірі піски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Це була перша людина, яку побачила тут Сахно, і, треба признатися, навіть зітхнула легко (Юрій Смолич, I, 1958, 64).

7. у знач. присудк. сл. З незначним напруженням; не важко. — А Суворов що казав? .. — «Важко в навчанні — легко в бою!» (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 46);
//  Те саме, що Легко на душі (на серці). Славно у тій пасіці. Дихать — не надихаться! Легко, вільно! (Марко Вовчок, I, 1955, 382); Щось наче змив з нього вчорашній дощик — через те, може, було так легко (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 210).
Легко на душі (на серці) — про відчуття заспокоєння, задоволення, радості. Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний, I, 1954, 76); Навіть сонце світить так любо, немов приязно усміхається їй на вітання. І Софії так легко, так весело на душі... (Леся Українка, III, 1952, 506); Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (Олесь Гончар, III, 1959, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 463.

Коментарі (0)

ЛЕГКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову легкий у 1, 3 знач., напр.: легковимовний.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 463.

Коментарі (0)