в означеннях
Тлумачення, значення слова «легкодух»:

ЛЕГКОДУ́Х, а, чол.

1. Позбавлена сили волі, нерішуча, безсила людина;
//  Легковажна, несерйозна людина. Іван почув правдиву ненависть до тої сороки [панночки], що, здавалося, не мала ніякісінького розуміння про божий світ і про клопоти життя.. — Хотів я допомогти їм, — думав собі Іван. — Але коли се такі легкодухи, то нехай самі собі радять, як зуміють (Іван Франко, III, 1950, 154).

2. Боязка людина. — Так ви, бачу, всі легкодухи, Передо мною так, як мухи (Іван Котляревський, I, 1952, 93); Але щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (Андрій Головко, III, 1957, 324).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 465.

Коментарі (0)