в означеннях
Тлумачення, значення слова «легкодухий»:

ЛЕГКОДУ́ХИЙ, а, е.

1. Позбавлений сили волі; нерішучий, безсилий. Є такі люди.. Такі легкодухі, що в радощах та розкошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають (Марко Вовчок, I, 1955, 163); [Кіндрат Іванович:] Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (Марко Кропивницький, II, 1958, 337);  * Образно. Вони [коні] в них задихаються від ожиріння серця!.. Легкодухі, як і їхні господарі! (Олесь Гончар, III, 1959, 89);
//  Легковажний. Страх, що Іван вважатиме її за звичайну легкодуху попівну, яка шукає собі жениха, примусив її заговорити з ним сьогодні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 113).

2. Те саме, що боязкий 1;
//  у знач. ім. легкодухий, хого, чол.; легкодуха, хої, жін. Боязка людина; боягуз, боягузка. Тут не було нікчем і легкодухих, Герої йшли крізь смерчі і югу (Любов Забашта, Вибр., 1958, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 465.

Коментарі (0)