ЛЕГКИ́Й, а, е.
1. Який має невелику, незначну
вагу; протилежне важкий. Чи баба з воза, — що ж?
велика дуже вада!.. Кобилі легший віз, сьому кобила й
рада (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53); Птахи знову
поверталися з-за моря: схудлі, легкі, бистрі (Олесь Гончар,
Дорога.., 1953, 3); * Образно. О життя! Я злився піснею з
тобою, лиш тобою може моя пісня жить і летіть
над гаєм хмаркою легкою (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960,
83);
// Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.).
— Одягаються [пани] у легкі дорогі шовки у літі,
а як зима — беруть на себе м'якенькі оксамити
(Марко Вовчок, I, 1955, 380); Легка чадра на плечі і червоні капці
доповняли її туалету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290);
// Який
погано, мало гріє; нетеплий. Входить Ольга. В руках
у неї невеличкий чемоданчик і легкий жакет (Іван Кочерга,
II, 1956, 314); Огей.. побачив перед собою засмалене
обличчя жінки в короткій робітничій курточці, темній
коротенькій спідничці і не по теплу легкий сандаліях
(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 374);
// Який здається невагомим;
негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.).
Там, на тій кручі, і досі височить легка, ажурна
альтанка (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 15); Легка колонада
підтримувала покрівлю (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14);
// Який не обтяжує шлунка, добре перетравлюється,
невеликий за кількістю (про їжу, обід і т. ін.).
Незабаром, по легкому й короткому сніданку, рушили в
похід (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 81);
// спец. Який має
відносно невелику питому вагу. Учитель повинен також
розповісти про поділ промислових металів на чорні і
кольорові, а сплавів — на легкі і важкі (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 37).
Легке повітря, розм. — чисте, свіже повітря, яким
вільно дихати. Їй зробилося весело: вона завважила,
що сьогодні було і гаряче і разом з тим легке повітря
(Леся Українка, III, 1952, 660); Я відчув би її [Батьківщину]
навіть по цьому легкому весняному повітрю, що тече
на мене звідти, мов з високих вічно чистих гір
(Олесь Гончар, III, 1959, 339); Легкий ґрунт; Ґрунт легкого складу —
піщаний або супіщаний ґрунт. Бульби, вирощені на
легких ґрунтах, містять значно більшу кількість цих
елементів [попелу і калію] (Картопля, 1957, 26); На
Поліссі переважають кислі.. ґрунти легкого механічного
складу (Колгоспник України, 9, 1956, 22).
▲ Легка атлетика див. атлетика; Легка індустрія —
сукупність галузей промисловості, що виробляє
переважно предмети широкого вжитку.
♦ З легкими руками — без вантажу, без ноші.
— Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої
руки, підемо далі з легкими руками (Юрій Яновський, I, 1954,
283); З легким серцем; З легкою душею — без тривоги,
болю, жалю. Не з легким серцем ішов Каргат до Русевича
(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 240); Пашке вже, певне, з
легкою душею пострілював з парабелума по «живих мішенях»
(Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 11); З легким черевом — не
попоївши; надголодь. Як лірик ти, то знай, що з
черевом легким літати легше в високості (Володимир Самійленко, I, 1958,
184); З легкої руки чиєї — про чиє-небудь звичайно
вдале починання. Старі баби ойкають, головами
хитають, дивлячись на Марійчину роботу, бо з її легкої
руки всі наші дівчата повбиралися по міському фасону
(Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 140); Легка рука чия, у
кого — комусь що-небудь добре вдається. Хто ж скує
той меч замовний?.. І народ, надії повний, Знов
звернувсь до юнака: — По тобі, ковалю, справа, бо легка
твоя рука! (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 32); Легкий на
гроші — про того, кому дістаються гроші без важкої
праці. — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені
на гроші легкі, інші — на мозолі (Олександр Довженко, I, 1958,
463).
2. Плавний, граціозний (про ходу, рухи і т. ін.).
Здавалося, що вона не йшла, а неначе точилася, така
дрібна й легка була у неї похода (Леся Українка, III, 1952,
712); Остап скочив на берег, легким рухом закинув на
плечі сакви й незабаром зник у чагарнику (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 338); От дорогами-шляхами, невідомими
стежками йде красуня молода, і легка її хода (Наталя Забіла, Одна
сім'я, 1950, 137); * Образно. Темніша небо... — і
небавом В садочок зірка дорога Увійде легкою ходою... (Михайло Старицький,
Поет. тв., 1958, 25);
// Стрункий, здатний швидко й
плавно рухатися (про людину, живу істоту, постать).
Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично
над водою (Ольга Кобилянська, III, 1956, 254); Полетів турчин
легкими кіньми на козаків (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Заходить
Лена, як сніжинка біла, нечутно йде, струнка вона
й легка (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 376).
3. Приступний для розуміння, простий для засвоєння.
Легка задачка;
// Який не являє собою складності, не
викликає напруження при виконанні; нескладний.
Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти
рукою вдумливого артиста (Леся Українка, III, 1952, 664);
Вербівці стали на роботу в сихарні. Ця робота була
для них легша од роботи на полі, але зате нудніша
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 209); — Скинути їх [куркулів],
переобрати комітет. Трудна це справа.. — Не легка, —
згодився господар (Андрій Головко, II, 1957, 497);
// Який
дістається без напруження, великої, важкої праці,
зусиль. Легкий заробіток Вам на всіх дорогах (Павло Грабовський, I,
1959, 138); Обіцянками легких завоювань принадила їх
[греків] і погнала на Вкраїну Антанта (Олесь Гончар, II,
1959, 64);
// Нічим не ускладнений, без труднощів і
клопоту. — Кажуть, що льотчики та підводники рано
лисіють, не від легкого то, певне, життя (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 12); Перехрестила [баба Секлета]..
— Хай тобі легка путь постелеться (Юрій Яновський, I,
1954, 71); [Костомаров:] Х-ху! Стомився як...
Ну просто ж сил немає! Цей вечір, мені здається, буде
не із легких. Гостей багато! (Павло Тичина, I, 1957, 289);
* Образно. Бездумні роси на траві поблідлій Живуть
життям ритмічним і легким (Максим Рильський, I, 1960, 315).
♦ Легкий хліб; Легкі хліба див. хліб.
4. Який має жартівливий, пустотливий характер;
протилежне серйозний. Не легка веселість грала
в Панасовім серці, а давня мужича зненависть, що
знайшла своє слово (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Дівчатам далеко
було легше і сміятись, і стрічати місячні ночі з Юрієм
Дзвонарем, хоч той безсовісно дурив їх своїми легкими
і веселими словами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 128); —
Звичайно, коли б тут закрутився якийсь легкий роман,
то мені було б прикро за Юрія (Олесь Гончар, III, 1959, 336);
// Просто, зрозуміло побудований. Це такі легкі,
ніжні вірші [«Зів'яле листя» І. Франка] (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 41); Журнал явно віддавав перевагу простому
сатиричному віршеві, легкій байці перед напищеною,
заквітчаною словесними орнаментами одою (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 29);
// Який має
розважальний характер. Вони підходили до ресторану
«Рів'єра». Назустріч їм лилися солодкі звуки легкої
музики (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 155);
// Не обтяжений
переживаннями, роздумами (про настрій, самопочуття).
Чи згадаєш ти в нових краях Поржавілий і
старосвітський дах, Де огнище твоє колись палало? І чи
промовиш з почуттям легким: Там цілиною йдуть леміш і
рало (Микола Зеров, Вибр., 1966, 27).
♦ Легкий на слово — який любить багато
говорити; говіркий. Легкий на слово, веселий, він любить,
зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого
вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе,
розгонисто-неймовірне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131).
5. Не дуже сильний, ледве помітний, незначний
(силою, розмірами, ступенем вияву). Бурлаки почули
легкий шелест в оситнягу недалеко од багаття: щось
ішло і прямувало до їх (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); Легкий
вітер доносить з луків запах свіжого сіна (Іван Цюпа,
Вічний вогонь, 1960, 95); Он, бач, на сосні затаїлась білка.
Он слід легкий: то перебіг русак! (Максим Рильський, III,
1961, 207); Вона ні сердилася, ні дивувалася. Легка
посмішка ледь-ледь світилася на її губах (Іван Сенченко, На Батиєвій
горі, 1960, 23);
// Несуворий (про покарання). Це був
молодий дезертир.., що не раз сидів у тюрмі,
відбуваючи мізерно легкі покарання за свої злочини (Олександр Довженко,
I, 1958, 297);
// Неміцний, неглибокий (про сон, дрімоту
і т. ін.). Чув він крізь легкий сон, що якась дівчина співає
тонким голосом пісню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 169);
//
Незагрозливий, швидко, без ускладнень виліковний (про
рану, хворобу і т. ін.). Дівчині обмито рану, що
показалася зовсім легкою (Іван Франко, VI, 1951, 164); Нуля влучила
в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке
(Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 201); Людям з легкими
катарами шлунка [мінеральна] вода помагає (Нечуй-Левицький, II,
1956, 394); Кожен кашель, навіть дуже легкий,
викликав докори в необережності... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 329).
6. Не обтяжений великою кількістю знарядь,
деталей і т. ін.; рухливий, маневрений (у 2 знач.). На
легких і важких літаках стоять прилади і апарати, що
дають можливість розв'язувати бойові завдання вдень
і вночі (Радянська Україна, 11.VII 1961, 2); Полковник поставив
легку охорону біля лісу (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56);
// З невеликою силою дії. Залежно від їх сили слонів
і коней прийнято називати «легкими фігурами», а
тури і ферзі — «важкими фігурами» (Перша книга
шахіста, 1952, 46).
▲ Легка кавалерія див. кавалерія.