в означеннях
Тлумачення, значення слова «лекція»:

ЛЕКЦІЯ, ї, жін.

1. Усний виклад навчального предмета викладачем у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Вчора увечері Стражеско показував мене студентам і читав їм лекцію. З неї я зрозумів, що мені ліпше тепер, ніж було (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 445); Тоня Турбай одержує відпустку на десять днів слухати лекції і складати екзамени зимової сесії (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 294);
//  Публічне читання на певну тему. [Ромодан:] Чули, товаришу Овчаренко? Доведеться вам поїхати почитати лекції на селі (Олександр Корнійчук, II, 1955, 313).

2. звичайно мн. Записи курсу з якого-небудь навчального предмета, публічних читань, складені лектором або слухачем. Під вікном стояв чималий стіл, на ньому були розкидані книжки та розтріпані зшитки університетських лекцій Настиного брата (Леся Українка, III, 1952, 582).

3. заст. Заняття у початковій або середній школі, звичайно приватне. До 1892 року я, потай од жандармів, займався приватними лекціями (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281);
//  Зміст шкільного завдання. Він пригадував давні розмови та слова свого вчителя Хоцінського, як от школяр пригадує вивчену лекцію (Нечуй-Левицький, I, 1956, 166).
Слухати (вислухувати) лекції (лекцію) — слухати повчання; Читати лекції (лекцію) кому — повчати кого-небудь. [Син:] Ви мені, батьку, лекцій не читайте (Олександр Довженко, I, 1958, 346).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 474.

Коментарі (0)