в означеннях
Тлумачення, значення слова «леліти»:

ЛЕЛІ́ТИ, і́є, недок.

1. Виблискувати, блищати, відбиваючи світло, проміння. Далеко, далеко на самім горизонті леліло опалове світло — одблиск сонця (Леся Українка, III, 1952, 608); — Ти бачиш, княже? Там світає світ, Огнями грає, прискає промінням.. То над Москвою сяєво встає, На шоломах Кремлівських веж леліє (Микола Бажан, Роки, 1957, 229);
//  Виділятися яскравим кольором. — Вертайся вмить і розкажи мені, чи не леліють білії вітрила (Леся Українка, I, 1951, 414); Після палаючого сліпучого дня млисто-бузково синіла польова далеч, леліла і кликала дівчат туди, де тополі за стернями, де зумкочуть коники на весь степ (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 173); Дві косички лилися й леліли, Як важке смолянисте кільце (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 214).

2. Тихо протікати; струменіти. Прудко біжить та річка гоней із двадцять, до самої луки зеленої, — по луці вже тихо і широко розливається і тихо далі леліє попід гаями (Марко Вовчок, I, 1955, 180);  * Образно. Ні гайка і ні струмка навколо. Тільки сонце з вишини пече, Тільки вітер понад низом віє Та пшениця навкруги леліє (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 474.

Коментарі (0)