в означеннях
Тлумачення, значення слова «лементувати»:

ЛЕМЕНТУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). Стара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує... (Панас Мирний, IV, 1955, 46); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Олесь Гончар, II, 1959, 180); — У вікно! У вікно стрибнула! — лементував чапленосий, тримаючись рукою за вухо, — кішка навіжена! (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 25);
//  Кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу. Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу, трясучись і кидаючись.. та лементуючи (Леся Українка, III, 1952, 635); Їх розбудив нестямний крик з двору: — О, рятуйте, рятуйте! — лементувало щось (Панас Мирний, IV, 1955, 189); Від творів Стефаника душа холоне.., коли бачиш, як гинуть знедолені люди, коли чуєш, як вони лементують, волають у розпачі, в безнадії (Літературна Україна, 1.III 1963, 2);
//  Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). Десь ревіла худоба, лементували діти (Олесь Гончар, IV, 1960, 31); Лементуючи, швидко зійшли [жінки] на місток, тримаючи на руках свою страшну ношу [пораненого] (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 123);
//  Кричати (про тварин, птахів та ін.). Над головою в мене метушилися старі горобці й тривожно лементували (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 5); Таке було [собачатко] на вдачу зле... Так почало лементувати, Аж захлиналося, дурне (Сергій Воскрекасенко, І всерйоз.., 1960, 70).

2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості; галасувати (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 475.

Коментарі (0)