в означеннях
Тлумачення, значення слова «лепетливий»:

ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ, а, е. Який багато лепече; говіркий. Давненько та лепетлива Мелася Чубатка по тім березі [живе] (Марко Вовчок, VI, 1956, 334); Дух йому перехопило й мову заціпило, наш речник та балаклій [балакун], ставши аж ніяк не лепетливим, міг тільки пробекати: Е-е-е... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 469);  * Образно. Сніг лежав уже по самих ярках та затінках, а то скрізь позбігав лепетливими дзюркотливими струмками (Борис Грінченко, II, 1963, 477).
Лепетливий на язик — балакун. — Не казала, бо Зануда на язик лепетливий, а ми люди убогі: боїмось поговору (Нечуй-Левицький, III, 1956, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 477.

Коментарі (0)