ЛЕЖАК, а, чол.
1. Горизонтальна частина димоходу. Він поліз на горище, оглянув лежак, знайшов там дірку, замазав її, і диміти перестало (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 41); Побудували піч [у пташнику] для огрівання з довгим цегляним лежаком, що йшов уздовж всієї задньої стіни і глухого причілка (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 216).
2. Те саме, що тапчан. Замість канапи стояв довгий цератовий лежак (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 71); Десятки юнаків і дівчат в трусиках і купальниках бігали поміж лежаками (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 312).
3. Лежачий вулик. Міністерство сільського господарства СРСР рекомендує до використання такі типи вуликів: лежак, двокорпусний, багатокорпусний та двостінний вулик (Бджільництво, 1956, 14).
4. спец. Труба або певне устаткування, укладене, змонтоване в горизонтальному положенні. У донному водоспуску водовідвідна труба (лежак) проходить в основі земляної греблі (Довідник сільського будівельника, 1956, 106).