ЛЕЖНЯ́, і, жін., розм. Те саме, що лежання. За лежнею ніколи й посидіть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200); — Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23).
ЛЕЖНЯ́, і, жін., розм. Те саме, що лежання. За лежнею ніколи й посидіть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 200); — Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 471.