в означеннях
Тлумачення, значення слова «ліхтар»:

ЛІХТА́Р, я, чол. Освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо. Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 138); Старшина засвітив свій електричний ліхтар (Олесь Гончар, III, 1959, 256); У місті ставили вуличні ліхтарі (Микола Зарудний, Світло, 1961, 3);  * У порівняннях. В невеличкому березовому гайку, ніби в чародійному ліхтареві, догорає сонце (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 532.

Коментарі (0)