в означеннях
Тлумачення, значення слова «літати»:

ЛІТАТИ, аю, аєш, недок.

1. Мати здатність триматися і пересуватися в повітрі. Не вчи орла літати, а рибу плавати (Номис, 1864, № 5357); — Як же я полечу? Хіба в мене є такі крила, як у тебе [ельфа]? — сказав Павлусь. — Я не вмію літати (Леся Українка, III, 1952, 488); [Шумейко:] Не все те й літає, що хвостом махає (Іван Микитенко, I, 1957, 435).

2. Те саме, що летіти 1, але означає рух, який відбувається в різний час і в різних напрямках. Ворона за море літає, а дурна вертається (Номис, 1864, № 6041); [Дружки:] Ой ви, галочки, літайте, Ой ви, дружечки, співайте (Марко Кропивницький, II, 1958, 64); — Воно, брат, де ворон не літає, а на рідну сторону вертає (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 214);  * У порівняннях. Не сінце вони смакують, не траву і не овес, а так ходять, як літають, завертають в МТС (Павло Тичина, I, 1957, 169); Може, через те, що Христині найбільше в світі хотілося мати крила, вона й по землі не ходила, а наче літала (Михайло Стельмах, I, 1962, 153);
//  на чому і без додатка. Пересуватися на літальних апаратах (літаках, ракетах і т. ін.). Марченко був відомим пілотом-випробувачем. Ві давно працював в інституті стратосфери і літав на шести літаках Юрія Крайнєва (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 17); [Полковник:] Ми авіація.. Літаємо з важкими бомбами (Олександр Довженко, I, 1958, 347);
//  Про різні предмети, які пересуваються у повітрі. Повітря було чисте, прозоре. По йому знай то сюди, то туди літали іскорки сонячного світу (Панас Мирний, I, 1954, 318); [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі... (Леся Українка, III, 1952, 246); Літає пір'я по дворах, всюди лунає дике гортанне «хазяйка!» (Олесь Гончар, II, 1959, 276);
//  перен. Думками, мріями і т. ін. прагнути до чого-небудь, переноситися кудись. І в думках забуду, що я сирота, 1 думка далеко, високо літа (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 30); Тимчиха забула гроші рахувати, розгадуючи. Тримала їх у жмені і далеко гадками літала (Василь Стефаник, I, 1949, 43); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства (Олександр Довженко, I, 1958, 13);
//  Лунати, розноситися в повітрі в різні боки (про звуки). Довкола них літала груба лайка і прокляття побожних кумась (Іван Франко, VI, 1951, 152); Долинами пісня літає (Юрій Яновський, V, 1959, 36); Сміх літав, мов прудкокрила ластівка по селу, від танка до танка (Юрій Бедзик, Полки... 1959, 228);
//  перен. Поширюватися, розноситися в різних напрямках; розповсюджуватися (про вісті, новини тощо). Всюди вістка про те літала, всюди будила сонне людське життя (Панас Мирний, III, 1954, 232).
Високо літати: а) займати високе суспільне становище. Хто високо літає, той низько сяде (Номис, 1864, №8270); [Сторчак:] Страшний він був учора на бюро. Ще не бачив таким. [Качан:] Високо літав, та низько сів (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 72); б) мати про себе дуже високу думку; зазнаватися (у 2 знач.). — А чи не високо ти, Андрію, літаєш? Бо можна сісти низько-низько, що й курка лапою загребе (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 308).

3. перен. Дуже швидко, стрімко ходити, бігати, їздити і т. ін. Юнона скрізь літає, Всіх на Енея навертає Весільний збить з його вінець (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Не плаває — літає Семен Дніпром, тільки човен синю хвилю розбиває (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Літає малий Микита на ковзанах, як птах (Степан Васильченко, II, 1959, 120); Дівчата.. в парі з товаришками літали в танці (Леся Українка, III, 1952, 565); Тролейбуси в Ленінграді новенькі, чистенькі, літають ленінградськими вулицями прудко (Остап Вишня, I, 1956, 306); Лисніє листя ясенів, де він літав конем шалено й дівчат під зорями любив (Володимир Сосюра, I, 1957, 348); Заклопотаний літав по всіх усюдах хлопчик (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 92);
//  Дуже швидко, легко рухатися (про неживі предмети, пальці рук під час гри і т. ін.). Чіпка сидить з товариством за столом; чарка літає за чаркою, задурює їм голови (Панас Мирний, I, 1949, 399); Коли його пальці літали по клавішах піаніно, він побачив у дзеркалі відбиток знайомої довготелесої фігури (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 54).

4. перен., розм. Те саме, що падати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 527.

Коментарі (0)