в означеннях
Тлумачення, значення слова «літературний»:

ЛІТЕРАТУ́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до літератури (у 2 знач.). На літературну ниву я вийшов.. не скоро (Степан Васильченко, IV, 1960, 40); Ще торік заходився я скласти літературний альманах з праць, ще ніде не друкованих (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255); Одного чудового дня вона віднесла рукопис у редакцію літературного журналу (Олесь Донченко, V, 1957, 510);
//  Належний творам художньої літератури. Прямого звертання до літературних образів інших письменників у «Вершниках» немає (Мова і стиль «Вершників», 1955, 37);
//  Пов'язаний з вивченням літератури. Вона згадала про літературні вечори, про публічні лекції (Нечуй-Левицький, I, 1956, 561); Микола.. теж вступає в університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 54); При сільському клубі працює літературний гурток (Літературна газета, 21.IX 1950, 2).
 Літературне читання — колективне читання художніх творів з метою обговорення. Стрічали ми новий рік літературним читанням (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418).

2. Пов'язаний з творенням художньої літератури. Добре не пам'ятаю, коли саме почалися мої літературні спроби (Степан Васильченко, IV, 1960, 16); Українська література розвивалася в тісному зв'язку з російським літературним процесом (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 4); Треба бережно ставитись до відроджуваної української літератури, особливо пролетарської і селянської, вважаючи одним з головних завдань для пролетарських і селянських письменників набуття літературних навиків (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 309);
//  Який свідчить про здатність до написання художніх творів. Опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив в них [творах Панаса Мирного] широкий та вільний розмах думки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Мені здасться, що якби ти мала літературний талан, ти б утворила на сій основі щось палкіше (Леся Українка, III, 1952, 688).

3. Пов'язаний з діяльністю в галузі художньої літератури; письменницький. Я не настільки сильний, щоб бути літературним ватажком напряму (Леся Українка, III, 1952, 686); Я познайомився з харківським українським літературним світом (Олександр Довженко, I, 1958, 19); У Дніпропетровську відбулася нарада літературного активу, присвячена розглядові перших книжок молодих письменників (Літературна газета, 12.III 1957, 1).

4. Який відповідає вимогам літератури (у 2 знач.); художній. Франко явився новатором у галицькій літературі. Не тільки в формі, в літературній манері, а і в своїх відносинах до фактів життя, які він малює (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 36); «Казка» краще, ніж «Сон», бо вона і по формі літератур ніша, і по змісту цікавіша (Леся Українка, V, 1956, 260).

5. Який відповідає нормам, закріпленим у писемності, літературі (про мову, мовлення).
Літературна мова — вироблена форма загальнонародної мови, яка має певні норми в граматиці, лексиці, вимові тощо. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126); Літературна мова тільки тоді розвивається успішно, коли вона не пориває зв'язку зі своїм ґрунтом — мовою широких мас (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 529.

Коментарі (0)