в означеннях
Тлумачення, значення слова «літописець»:

ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, чол.

1. У стародавній Русі — той, хто писав літопис (у 1 знач.). Літописи складалися на основі різних джерел. Перше з них — власні спостереження самих літописців (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 30); — Літописець оповідає: князь Святослав ходив легко, як барс (Олександр Довженко, I, 1958, 293).

2. чого і без додатка, перен. Про того, хто послідовно описує певні події. Учитель Кочубей був чесним літописцем своєї епохи, і тому жодна більш-менш важлива подія не проходила поза його увагою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 130); Дніпрогес сам народжував не тільки своїх будівників, а й своїх літописців, — співців гарячих почуттів (Вітчизна, 8, 1958, 187).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 531.

Коментарі (1)