в означеннях
Тлумачення, значення слова «ляканий»:

ЛЯ́КАНИЙ, а, е.

1. Якого часто лякали, який сильно злякався; переляканий. Біжать між деревами з відрами, з сокирами — заспані, неодягнені, лякані (Степан Васильченко, III, 1960, 358); Ляканий заєць лежить сторожко (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 85); — Не дивуйтеся, — ласкаво плескав його по плечу Дебрич. — Лякана ворона всього боїться (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 433).

2. Який уже звик до лякання і нічого не боїться. [Бурлака:] Ви не кричіть, бо й я вмію кричать. Ви не лякайте мене — я ляканий! (Карпенко-Карий, I, 1960, 54); [Станіслав:] Мене не злякаєш, я вже ляканий (Вадим Собко, П'єси, 1958, 9); — Та й не боюся я нічого— ляканий уже... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 354);
//  у знач. ім. ляканий, ного, чол. Той, кого багато лякали і тим відбили страх. [Полковник:] Еге, як бачу, то мій нагай скучив по чиїйсь спині! [Гадюка:] Не полохай ляканого! (Марко Кропивницький, V, 1959, 485).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 578.

Коментарі (0)