в означеннях
Тлумачення, значення слова «ляпати»:

ЛЯПАТИ, аю, аєш, недок.

1. неперех. Падати краплями. Цокав на стіні годинник, ляпав у шибки дощ (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 123);
//  Ронити краплі на що-небудь. Перо ляпало на стіл, на папір (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 164);
//  безос. Блідий Петрик та Докійка шматочок під ложку, щоб не ляпало, сьорб, хліба вкусить обережно, щоб не кришити (Андрій Головко, II, 1957, 23);
//  Падати, опускатися на щось, у щось, звичайно видаючи певний звук. Ляпали карти грачів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 147); Ляпає мокрий лапатий сніг (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 14).

2. неперех., чим, по чому. Ударяти, бити чим-небудь по чомусь переважно еластичним або гладеньким, утворюючи короткі різкі звуки. Життя Лящам, Мов тим панам: Гуляють, ляпають хвостами... (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 97); Її вже двічі болюче вкусив комар, і тепер вона час від часу ляпала долонею по чолі (Микола Трублаїні, I, 1955, 62); Хтось пробіг по сінцях, ляпаючи босими ногами (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 19).
 Ляпати в долоні — аплодувати. Публіка у залі кричала, ляпала в долоні, вимагала видовища (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 105).
Ляпати вухами — не розуміти чого-небудь, не розбиратися в чомусь.

3. перех. і неперех., перен., розм. Те саме, що Ляпати язиком. Еге, добродію! Йдіть спати, далеко ліпше зробите, ніж ляпати такі нісенітниці (Іван Франко, XVI, 1955, 185); Аниця хотіла говорити, та піп не дав.. — Не ляпай, Ти хоч кого, то переговорила би: масненька ти на язик. Пам'ятай же, щоби-сь відробила (Лесь Мартович, Тв., 1954, 41); Він ходив.. і ляпав скрізь, що сам бачив, як Юрко там шпурляв стільцями в панів (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 386).
Ляпати язиком — говорити щось недоречне, нерозумне. [Зіна:] Я так не люблю, не терплю тих, що надто язиком ляпають (Олександр Корнійчук, II, 1955, 101).

4. перен. Робити що-небудь невміло, неохайно.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 580.

Коментарі (0)