в означеннях
Тлумачення, значення слова «любитель»:

ЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, чол.

1. чого. Який має схильність до чого-небудь. Безтурботно задзвенів дівочий сміх, притягуючи потроху до вогнища заробітчан із сусідніх валок, любителів веселого (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 91);
//  Який має велику пристрасть до чого-небудь. Великий любитель рідного слова, я в той же час не прихильник великої продукції [його] (Степан Васильченко, IV, 1960, 56); Він [М. К. Гудзій] — полум'яний поклонник всіх досягнень художнього слова, любитель і тонкий цінитель віршів (Радянське літературознавство, 3, 1957, 37).

2. Той, хто займається улюбленою справою не як професіонал; аматор. Астрономи-любителі перед спостереженням потоків падаючих зірок запасаються зоряними картами (Бесіди про всесвіт, 1953, 83); Орхідея тепер завдяки зусиллям учених та квітникарів-любителів росте в оранжереях ботанічного саду (Вечірній Київ, 14.II 1966, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 562.

Коментарі (0)