в означеннях
Тлумачення, значення слова «людоїд»:

ЛЮДОЇ́Д, а, чол.

1. Дикун, що їсть людське м'ясо. Для мене, здається, готувався до свята справжній бенкет, так наче я мав апетит людоїда, або приїхав з голодного краю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Я читав колись про диких людоїдів, що живуть на австралійських островах, про те, які вони люті (Володимир Самійленко, II, 1958, 305);  * Образно. Мор, голод і війна — то страшні людоїди (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 195);  * У порівняннях. Різким ривком відкинув [Солод] геть шинель і голий, мов дикун-людоїд, накинувся на Безкобиліна (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 103);
//  перен. Про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, вбивства. Кати! кати! людоїди! Наїлись обоє, Накралися; а що взяли На той світ з собою? (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); В тій Німеччині рейвах: метушаться людоїди, в дзвони дзвонять, бога просять свого фашистського (Юрій Яновський, I, 1954, 81);
//  Уживається як лайливе слово. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: анциболами, харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 168).

2. Персонаж казок, що поїдає людей (частіше дітей). Далі старший людоїд і каже: — Ну, сідай, хлопче, та повечеряй з нами, бо після вечері ми тебе самого з'їмо (Степан Васильченко, II, 1959, 437).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 569.

Коментарі (0)