в означеннях
Тлумачення, значення слова «людина»:

ЛЮДИ́НА, и, жін.

1. Одиничне до люди 1. Не з багатством жить, а з людиною! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 114); Любить і звір свою дитину. Але поріднитися душею, а не кревно може тільки людина (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Горький безмежно вірив в радянську людину, яку він називає найпотрібнішою людиною на землі (Радянська Україна, 17.VI 1951, 1); Ім'я В. І. Леніна — безсмертного генія революції — безмежно близьке, дороге, рідне і любиме для кожної людини праці (Український історичний журнал, 2, 1960, 8); Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна (Панас Мирний, I, 1949, 176); [Батура:] У вас на селі єсть одна надзвичайної краси людина, душевної краси (Олександр Корнійчук, Калин. гай, 1950, 86); Він став людиною, що впевнено керує ходом виробництва на заводі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 23);
//  Будь-яка особа; кожний. О рідний мій краю, Я іншої справді країни не знаю, Де вільна людина, де всім є робота... (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 100); — Коли віз ламається, людина розуму набирається (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 109);
//  Людська постать. З мужських[чоловічих] костюмів найбільшу увагу взяв білий ведмідь. Чудова маска на цілу людину (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 193); Тут, на тлустій землі, врівень 3 людиною, ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки (Михайло Стельмах, II, 1962, 80);
//  Уживається у значенні одиниці ліку людей. [Семен Мельниченко:] Чи знайдеться ж у світі хоч одна людина, щоб не закохалась на цей любий, тихий та веселий рай? (Марко Кропивницький, I, 1958, 59); Темінь придавила човен до води, і на ньому насторожено слідкують за берегом дві людини (Михайло Стельмах, II, 1962, 57).
Бувала [в бувальцях] (стріляна, терта і т. ін.) людина — особа з життєвим досвідом, яка багато знає і вміє. Йоська одразу зрозумів, з ким має діло, і, сповнений спокою бувалої в бувальцях людини, кивнув головою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 295); Прибулий з Криму вояка.. поводив себе тут, як людина стріляна і впливова (Олесь Гончар, II, 1959, 346); Завжди він умів з людьми ладити.. Він людина терта (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82); Маленька людина — особа, яка не відіграє значної ролі в суспільстві. Візьмімо, нарешті, ставлення російської літератури до так званої маленької людини. Гоголівський Акакій Акакійович був оточений співчуттям і вболіванням (Шамота, Талант і народ, 1958, 15); Свіжа людина — особа, яка ще не звикла до певного середовища, роду занять і т. ін. Тарасові, свіжій на шахті людині, працювати на в'язких рудах було особливо важко (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 183); Своя людина — особа, близька до інших осіб чи певного середовища. Встряне [агент] в компанію, скрізь він своя людина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); Хоч би [тобі] жива людина — хоч будь-хто, хоч хто-небудь. Через півгодини хоч би тобі жива людина показалася на вулиці (Панас Мирний, III, 1954, 287); Як одна людина — разом, одностайно. Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (Олександр Довженко, I, 1958, 47).

2. Особа як втілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. Уперед до звершення замірів, Що поклав дев'ятнадцятий вік; Скиньмо владу катів-бузувірів, Щоб людиною став чоловік! (Павло Грабовський, I, 1959, 394); Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (Максим Рильський, II, 1960, 283).
Вважати за людину кого — поважати кого-небудь, рахуватися з кимось. Не тяжкість оцієї єгипетської роботи гнітить його, гнітить те, що за людину тебе не вважають (Олесь Гончар, II, 1959, 355); Вийде (буде) людина з кого — сформується особа з позитивними якостями (звичайно про молодь). — Треба ж, голубко, — каже стара, — її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок, I, 1955, 105); Відчувати себе людиною — відчувати свою людську гідність. Завдяки зусиллям Комуністичної партії в нашій країні уперше в історії людства трудівник відчув себе людиною (Комуніст України, 1, 1959, 8); Віра в людину — віра в позитивні якості людської вдачі. Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Зробити людину з кого; Зробити людиною кого — навчити чого-небудь, допомогти зайняти певне становище в суспільстві. Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши «зробити з нього людину» (Олесь Гончар, III, 1959, 343); Аби він був одружений на одній з його дочок — навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять людину (Михайло Стельмах, I, 1962, 266); Як людина з людиною — на рівних правах. Не думаючи про свою різницю у званнях та чинах, ..почувають себе рівними, як людина з людиною, і серйозна, вдумлива тече між ними розмова (Олесь Гончар, II, 1959, 407).

3. Уживається у значенні особового або неозначено-особового займенника. Людина ввійшла в ясний кружок, розкинутий червонуватим огнем (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю (Леся Українка, II, 1951, 49); — Товариші, що це за розмови? — спалахнув Рябов.. — Ну, дай же сказати людині! — перепинили його товариші (Олександр Довженко, I, 1958, 455); — Буває ж отаке з людиною, — задумався Роман Блаженко. — Дома його вже либонь занесли в без вісті пропавші (Олесь Гончар, III, 1959, 333);
//  Уживається у значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням). — Ой, що ти, Свириде.. Що ти, людина дорога (Михайло Стельмах, II, 1962, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 567.

Коментарі (0)