ЛЮ́МПЕН, а, чол., фам. Людина з декласованих верств населення. Вони зовсім не матроси, а миколаївські люмпени, які не звикли воювати гарматами (Юрій Яновський, I, 1954, 271); Все вишкребли [фашисти], що мали. Калік, німих, рахітиків, злодіїв, найманих люмпенів з усієї Європи, громил — усе поставили на кін (Олександр Довженко, III, 1960, 47).