Словник української мови

ЛЮПИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до люпин. Люпинові посіви;
//  Вигот. з люпину. Якщо годувати свиней люпиновою дер тю, то їх жива вага підвищується на 130—150 грамів на добу порівняно з приростом при згодовуванні дерті зернових колосових культур (Хлібороб України, 6, 1966, 20).
▲ Люпиновий пар — парове поле, засіяне люпином. У поліських колгоспах особливо велике значення для підвищення врожайності сільськогосподарських культур мають люпинові пари (Колгоспник України, 2, 1958, 19).