ЛЮ́СТРА, и, жін. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло... Так і сяє все, так і сяє... (Степан Васильченко, I, 1959, 107); Величезні люстри звисають звідти [з стелі] на ланцюгах просто над головами дядьків — розкішні, блискучі, мов із чистої річкової криги (Олесь Гончар, II, 1959, 176); * У порівняннях. Сонце — мов люстра, повішена в небі, — грало, підвісками блискало, геть кришталем вигравало... (Павло Тичина, I, 1957, 270).