в означеннях
Тлумачення, значення слова «лобань»:

ЛОБА́НЬ, я.

1. чол., розм. Людина або тварина з великим опуклим лобом;
//  Уживається як лайливе слово. — Ти, такий лобаню, схопився, лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Степан Васильченко, I, 1959, 324).

2. чол. і жін. Цінна промислова риба родини кефалевих. Позаторік восени, коли пішла в морі лобань, змовився Нур'ялі з братами Медже.. вийти на лов (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 535.

Коментарі (0)