в означеннях
Тлумачення, значення слова «лобатий»:

ЛОБА́ТИЙ, а, е. З великим опуклим лобом (про людину або тварину). Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); З печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (Олесь Гончар, II, 1959, 141);
//  у знач. ім. лобатий, того, чол., розм. Те саме, що лобань 1. «Лобатим», чи «лобком», дражнили у бурсі Демка Гречаного за його крутий лоб (Данило Мордовець, I, 1958, 186).
Лобатий горб, геол., — те саме, що Баранячий (льодовий) лоб (див. лоб). Місяць стояв праворуч, над Россю, якраз над тим лобатим горбом, на якому досі, уже впівголоса, співали дівчата (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 535.

Коментарі (0)