в означеннях
Тлумачення, значення слова «лобуряка»:

ЛОБУРЯ́КА, и, чол., зневажл. Збільш. до лобур. — Хай він не думає, що Сергій такий от лобуряка. Він до всякої роботи беручкий (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46); Сиволап скоса глянув на Савку. Здоровенний лобуряка, з розхристаними грудьми і чуприною на правому оці (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 57); Закрутився фашист клятий — Нікуди тікати, Закрутився окаянний, Бісів лобуряка (Українські народні думи.., 1955, 498); — А ви, лобуряки, оце так лекції вчите? — почав суворо гримати на школярів о. Лука (Степан Васильченко, I, 1959, 122);  * У порівняннях. Пріська.. гляне на Хіврю, як та грає зеленими очима, на Грицька, що спідлоба, мов лобуряка, світить своїми — і знову похилиться... (Панас Мирний, III, 1954, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 536.

Коментарі (0)