ЛО́ГІКА, и, жін.
1. Наука про закони і форми мислення. — Поговорімо за всіма правилами логіки, бо логіка є підвалина справжнього мислення (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 25).
2. Внутрішня закономірність. Логіка життя
сильніша за логіку конституційних підручників (Ленін,
II, 1949, 90); Для соціалістичного реалізму неприйнятна
умовність, яка панує в мистецтві буржуазного
модернізму. Це — умовність, ..що перекручує логіку
реальних речей і подій (Про багатство літератури, 1959, 18);
//
Правильність, розумність висновків. Що таке страх?
Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не
залежить од логіки, сили волі (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
427).
3. звичайно з означ., розм. Сукупність чиїх-небудь
поглядів; хід міркувань, умовиводів. Логіка Лесі
Українки відгострена, як бритва (Максим Рильський, III, 1956,
113); Логіка Малахова була цілком послідовною і
все-таки неправильною (Вадим Собко, Справа.., 1959, 212).
Жіноча логіка див. жіночий.