ЛО́МБЕРНИЙ, а, е, заст. Признач. для гри в карти (звичайно про стіл). Сивоголові пани наказали поставити ломберні столи і тут же, серед гамору й танців, сіли за карти (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 564).
ЛО́МБЕРНИЙ, а, е, заст. Признач. для гри в карти (звичайно про стіл). Сивоголові пани наказали поставити ломберні столи і тут же, серед гамору й танців, сіли за карти (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 564).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 543.