в означеннях
Тлумачення, значення слова «лоно»:

ЛОНО, а, сер., книжн., поет.

1. Те саме, що груди 1, 2. У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Тарас Шевченко, I, 1951, 310); І, тулячи малу до лона, Наталя книжку їй чита (Максим Рильський, Поеми, 1957, 176); Личко її [Галі] молоде та радісне, як яблучко, червоніло, .. лоно високе — видавалось з-під міцно облиплого плаття (Панас Мирний, IV, 1955, 139);  * У порівняннях. У чистій і ніжній, як лоно коханки, блакиті, в могутній хвилі життя.. почувалась така повна гармонія... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 305);  * Образно. Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, ..я попрощався б хоч з тобою, До лона рідного припав (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 407);
//  Живіт, утроба як символ материнства. Будь лоно прокляте, що ворога зносило, [виносило]. Хай груди висохнуть, які проклятий ссав! (Максим Рильський, Поеми, 1957, 242);  * Образно. До тебе в лоно, Ленінграде, Річки історії течуть (Максим Рильський, III, 1961, 225).

2. чого, перен. Про те, що є пристановищем, притулком для кого-, чого-небудь. В лоні могутнього Радянського Союзу український народ знайшов справоюню свободу і незалежність (Літературна газета, 10.XII 1953, 1); Того дня весь час провів [Бублик] у лоні сім'ї, лагодячись до завтрашнього переїзду на дачу (Олесь Донченко, VI, 1957, 524).
Прийняти до лона (в лоно) — зробити членом, частиною і т. ін. чого-небудь, приєднати, прилучити до чогось. Увійти до лона чого — стати членом, частиною і т. ін. чого-небудь. — Три місяці тому, замість унії, він увійшов до лона католицької церкви (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 103).

3. перен. Про надра землі, глибину вод. І ось земля, рідна земля, знову розкриває своє лоно, знову чекає праці, пісень, плугів, запліднення (Олесь Донченко, III, 1956, 515); Сай шумує на дні, кличе в своє дике і тим прекрасне, бурхливе лоно (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 67), Але землі родюче лоно Підніме соки [винограду] з глибини, І висять сивуваті грона На пружних лозах восени (Леонід Первомайський, II, 1958, 138);  * Образно. Тепла земля Італії, змучена, як породілля, людям вручає радість, зрощену в лоні щедротному (Микола Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 8);
//  Про поверхню (води, землі тощо). А лоно вод, мов дзеркало ясне, Розкинулось в барвистій, пишній рамі (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 76); Ще в раннім дитинстві, співаче, На лоні донецьких степів Я чув: твоє серце гаряче Творило схвильований спів (Микола Упеник, Укр. поема, 1950, 11); На лоні трав пекучі плями .. Багряний місяць над полями пливе між хмарами: війна! (Володимир Сосюра, II, 1958, 170).
 На лоні ночі — вночі. Мир первозданний Одпочив на лоні ночі (Тарас Шевченко, II, 1953, 277); На лоні природи; На лоно природи на відкритому повітрі, серед природи; на відкрите повітря, на природу. [Придорожній:] Між вербами натягнемо екран, а на горбику, серед лози, — глядач. Хто сидить, хто лежить, як кому зручніше на лоні нашої чудесної природи (Олександр Корнійчук, II, 1955, 78); — Вийду у відставку, поїду в своє Сергіївське, в тишу сільську, на лоно природи (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 412).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 544.

Коментарі (0)