ЛО́ПАТЕНЬ, тня, чол.
1. Те саме, що лопать. Шум спід млинових коліс, котрі мигочуть своїми лопатнями, .. тихий благодатний літній вечір, — все це наводить на душу тихі думи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 52); * Образно. — Трошки опізнився..! — промовив до його Кованько й показав свої лопатні з-під губів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 520); * У порівняннях. Вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень, — так усі й довідалися (Борис Грінченко, I, 1963, 480).
2. Широке свердло спеціального призначення. Мені страшенно докучало якесь скрипіння, .. немовби хто з великою силою тупим свердлом-лопатнем вертів діру в сухій ялиці (Іван Франко, IV, 1950, 179).