в означеннях
Тлумачення, значення слова «ловити»:

ЛОВИТИ, ловлю, ловиш; мн. ловлять; недок., перех. і без додатка.

1. Хапати що-небудь на льоту. [Мавка:] (Вона кидає йому [Лукашеві] один кінець свого пояса, держачи за другий) Лови! (Леся Українка, III, 1952, 220); — Лови, Карпо! — дід кинув од коша порожній мішок (Андрій Головко, II, 1957, 39);
//  Хапаючи що-небудь на льоту, збирати докупи. Олеся ловила стрічки рукою й швидко то откидала їх, то притягала, то обсмикувала (Нечуй-Левицький, III, 1956, 44); Старе позашиване решето на колінах ловило.. зернятка, і стукіт їх м'який акомпанував настроям старої матері (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); Вона.., радісно щебечучи, ловила в підставлені долоні краплистий сонячний дощик (Олесь Гончар, III, 1959, 409).
Ловити момент (мент) — користуватися слушним моментом, слушною нагодою. Мусив [Алі] ловити мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 390); Режисер, я бачу, починає ставитись до мене прихильно. Я ловлю момент і вирізую з картини цілу сцену (Юрій Яновський, II, 1958, 25).

2. Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. Парубок поліз під лаву ловити порося (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); Зійшовшись, вони співали, кричали, свистали, ямки рили, коників ловили (Панас Мирний, I, 1954, 244); В неділю вони [сезонники] виходили на вулицю з гармошками, горлали пісні, ловили необережних дівчат (Юрій Смолич, II, 1958, 28);  * Образно. Ранковий вітрець, юний і пустотливий, гнався за чимось, ловив і не міг упіймати (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 8);
//  Намагатися вхопити те, що рухається. Івга.. кидається губернаторові в ноги і руки ловить цілувати йому і всім судящим (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); Маланка ловила його заполи.. — Чуєш-но, Прокопе, щоб мені одрізали ближче, там, де пшениця родить... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78).
Ловити вітра в полі див. вітер; Ловити вітрів (гав, ґави, граків, граки, ворон) — розглядати все навколо із зайвою цікавістю; байдикувати. Коли Наум приходив до церкви молитись, то вже справді молився, а не ловив вітрів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб гав не ловили, не байдикували (Василь Кучер, Голод, 1961, 62); Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, ізхилившись на лісу, да.. граки ловить (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 388); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (Марко Кропивницький, V, 1959, 244).

3. Брати, вибирати що-небудь з рідини. Качечка випливає З качуром за ними. Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); В казані прудко ворочались макаронини, ..не витримав Микола — почав ловити ложкою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 63).

4. Хватати які-небудь живі істоти з певною метою. Оце висила [Ратієв] кріпаків ловити живих зайців і напускати у садок... (Панас Мирний, IV, 1955, 15); Там [на болоті] ходив бузько і жаб ловив (Леся Українка, III, 1952, 481); Я розмотав вудку і почав ловити красноперів (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 61); Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати, Примостився на стерні Й ловить миші цілі дні (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 16);
//  розм. Висліджувати (у 1 знач.), розшукувати кого-небудь, щоб затримати, заарештувати. — Нехай гонять, нехай ловлять, нехай заганяють, Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають! (Марко Вовчок, I, 1955, 368); — Богуна ловити, що воду решетом носити (Яків Качура, Вибр., 1953, 119); — Це, мабуть, знову фабричних ловлять.. Соцькі були вже зовсім схопили одного, та... втримати не могли (Олесь Гончар, I, 1959, 36).
Ловити метелики — бавитися. Ловить білі метелики (Номис, 1864, № 6260); Ловити окунів (окуні) [носом] — дрімати. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто і окунів ловить, слухаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239); Пилип-з-конопель уже носом ловив окуні, хоч досі й умів начебто випити чарку горілки (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 504); Ловити півня — те саме, що Пускати півня (див. пускати). Захлинаючись, ловить «півня» на не дуже високій, але дуже голосній і дуже препаскудній ноті кримський осел... (Остап Вишня, I, 1956, 200); Ловити решетом (у решето) кого, що — байдикувати. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 254); [Максим:] Е, ні! Коли їхать, то всім разом. Що я там без вас робитиму? Дурних у решето ловитиму, чи що? (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 312); Ловити рибу (рибку) в каламутній воді — мати вигоду з чого-небудь, користуючись з неясності обставин, чиїхось труднощів і т. ін. [Ярчук:] Абстрактного добра і зла не існує. Все на світі відносне. [Наталя:] Це називається в каламутній воді ловити рибу (Іван Микитенко, I, 1957, 411); На гачок ловити див. гачок; На льоту (лету) ловити див. літ 1; Піти раків (раки) ловити — утонути. Фашист думав Дніпро проплить — пішов на дно раки ловить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 423).

5. перен. Намагатися збагнути, сприйняти слухом, зором. Коли в залі загомоніли, він очутився й ловив, про що йшло друге питання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 282); Він кожному з п'ятьох вдивлявся пильно в очі, Ловив їх першу мисль і чув їх перший сміх (Микола Бажан, Вибр., 1940, 161);
//  Сприймати, що-небудь органами чуття. Тимко уважно слідкував за дівчиною і кілька раз ловив дивний блиск її очей, який вона відразу ж гасила своїми віями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 37); Як гарно в лісі! Ловить слух Синичок писк веселий... (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 115).
Ловити кожне слово; Ловити слова із рота — уважно слухати, прислухатися. Він знову говорив напівголосом, і люди в дворі попритихали, немов перед грозою. Ловили кожне його слово (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 140); Прокіп вмовляє: — Держіться. Як будемо разом стояти, наш буде верх. Йому ловлять слова із рота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 60); Ловити погляд (погляди, очі і т. ін.) на собі — відчувати на собі чий-небудь погляд, погляди. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі — глибокі, пильні (Степан Васильченко, II, 1959, 266).

6. радіо, розм. Приймати радіосигнали, передачі. Степами гомін ходить уночі.. І ловлять недріманні приймачі Слова Москви (Максим Рильський, III, 1961, 69); — А щогла висока — бачиш? Антена радіохвилі ловить (Олесь Донченко, VI, 1957, 255).

7. перен., звичайно на чому, розм. Виявляти чиї-небудь помилки, суперечності і т. ін. Досада Йосипенкові. Він знай ловить на чому-небудь Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 182); Запальність Сашкова росте й росте, він уже.. наче бачить перед собою автора статті, жарко полемізує, ловить його на чомусь, висміює (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42).
Витрішки ловити див. витрішки; Ловити на гарячому кого — заставати кого-небудь на місці злочину, викривати злочин, зловживання. Степан Васильович вів тепер боротьбу з картярами..: ловив картярів на гарячому (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 127); Ловити на слові кого — виявляти протиріччя в словах співрозмовника. [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові... Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (Олександр Довженко, I, 1958, 483); Ловити себе на чому — раптом зупиняти свою увагу на чому-небудь. Я часто ловив себе на тому, що мені до всього байдуже (Юрій Яновський, II, 1954, 78); Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 537.

Коментарі (0)