в означеннях
Тлумачення, значення слова «лубочний»:

ЛУБО́ЧНИЙ, а, е.

1. Те саме, що луб'яний.

2. Надрукований з лубка (у 4 знач.) (про картинку). На стінах поміж олеографічними малюнками є й лубочні (Марко Кропивницький, II, 1958, 293); За час дворічного подорожування в панському обозі Тарас зібрав і власну чималу колекцію лубочних картинок (Слово про Кобзаря, 1961, 21).

3. Стос. до дешевої літератури для масового розповсюдження в дореволюційній Росії й на Україні;
//  перен. Невисокої якості, примітивний виконанням, розрахований на невибагливі смаки (про малюнки, масові дешеві видання тощо). Сміливо вводить [6. Гребінка] в українську літературну мову різностопний криловський ямб, який ґрунтується на народних сатиричних приповістках і лубочних віршах (Радянське літературознавство, 1, 1962, 61); В перші роки своєї поетичної творчості Шевченко ніколи не дивився на минуле своєї країни крізь димні окуляри лубочної націоналістичної романтики (Вітчизна, 3, 1962, 186).
 Лубочна література — масові дешеві видання в дореволюційній Росії й на Україні: пісеньки, сонники, оракули, пригодницькі і релігійно-моралістичні твори тощо.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 551.

Коментарі (0)