в означеннях
Тлумачення, значення слова «лучинник»:

ЛУЧИ́ННИК, а, чол. Підставка для лучини. В хаті в глиняному лучиннику горять смільні дранки, перетлілі їхні шматки з шипінням падають в цеберко з водою (Михайло Стельмах, II, 1962, 348).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 559.

Коментарі (0)