ЛУДІННЯ 1, я, сер. Те саме, що лудження. Навіть досвідчене око спеціаліста могло лиш приблизно визначити, чи нормально йде процес лудіння (Робітнича газета, 29.VIII 1965, 2).
ЛУДІННЯ 2, я, сер., діал. Одяг, вбрання. Палагна в свято одпочивала, пишаючись красним лудінням (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 334); Молодиці і дівчата-відданиці виглядали як у свято, найкраще своє, лудіння на себе повбирали, і воно на них, як жар, горіло, аж сміялося (Яків Качура, Вибр., 1953, 331).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 552.