в означеннях
Тлумачення, значення слова «лукаво»:

ЛУКА́ВО. Присл. до лукавий 1—3. Розмовляючи з Боровиком, вона часто лукаво посміхалась, і йому здавалося, ніби вона щось знає (Вадим Собко, Справа.., 1959, 157); Цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці.. Та, кланяючись, брала і, лукаво дякуючи очима, нюхала (Панас Мирний, III, 1954, 273); [Кармелюк:] Ні, правдиві розбійники не ті, що в лісі, а ті, що в церкві в золотих ризах лукаво бога вихваляють (Степан Васильченко, III, 1960, 429); В історії римської церкви.. лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 28);  * Образно. Баклажка вигляда з трави лукаво — Попробуй догадатись, що у ній! (Максим Рильський, II, 1960, 149).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 554.

Коментарі (0)