в означеннях
Тлумачення, значення слова «лунь»:

ЛУНЬ, я, чол. і рідко ж. Хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців. Своє гніздо лунь очеретяний улаштовує в заростях високої болотяної рослинності (Корисні птахи України.., 1950, 74); Часом пропливе над тією пустинею у тихому повітрі одинока лунь біла (Данило Мордовець, I, 1958, 87);  * У порівняннях. Обізвався старий дід з білою, як лунь, бородою (Панас Мирний, III, 1954, 308).
Лунь тебе (його і т. ін.) вхопить — помре хто-небудь. Тобі там буде не до чмиги, Як піднесуть із оцтом фиги, То зараз вхопить тебе лунь (Іван Котляревський, I, 1952, 121).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 556.

Коментарі (0)