ЛУЗА́ТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. Розкушувати, розгризати, видобуваючи зернятко насіння, горіхів і т. ін. Онися походжала по світлиці та лузала насіння (Нечуй-Левицький, III, 1956, 64); Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 74); Як гарно лузати смажені гарбузці довгими зимовими вечорами (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 236).
2. Те саме, що лущити 1. Лузати кукурудзу.