ЛИЦЕЗРІ́ТИ, ію, ієш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 161).
ЛИЦЕЗРІ́ТИ, ію, ієш, недок., перех., заст., ірон. Споглядати, бачити кого-, що-небудь у безпосередній близькості. Виходячи вчора з господи обозного, Оникій Бевзь уперше лицезрів красуню Роксолану (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 161).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 501.